Yorik

14. Д.В. Тоїчкін, Козацька шабля XVII-XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження (Київ: Стилос, 2007), 219, 340. 15. Прокопенко, “Сабельный портупейный подвес с крючком-застежкой,” 184. -32- Рис. 11. Шабельні підвіси з горизонтальною застібкою-гачком: (а) – К4-10, за Ф.Г. Солнцевим; (б) – К6-10 (© The Palace Museum); (в) – РК-12, за Béla Pósta. боку поясу (Рис. 11, а, в), але застібка на портупеї XVIII ст. К6-10 вже заходиться з правого боку (Рис. 11, б)16. Портупея XVI ст. РК-13 пошкоджена і, ймовірно, була невдало реконструйована. Ми вважаємо, що в ній гачок також розташовувався з лівого боку, що випливає з наявності короткого фрагменту шкіряного паску між гачком та розподільником. Загалом складається цікава ситуація з розділеннями положення застібки-гачка на поясі в залежності від функціонального призначення підвісу: на колчанах вони розташовані з правого боку, а на шабельних портупеях з лівого. Ймовірно це можна пояснити тим, що вершник одночасно носив обидва підвіси, і така різниця в положенні застібки давала йому змогу навпомацки визначити, який саме пояс зараз треба швидко розстебнути. Застібки-гачки зі щитком у складі підвісу сагайдачних комплектів та колчанів К3-05 – сагайдак «Великого наряду» царя Михайла Федоровича Романова, виготовлений майстром Фролко в 1633 р. (зібрання ЗПМК, № Ор-145/1-4) (Рис. 9, а)17. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 3. К3-06 – сагайдак першої половини XVII ст. царя Михайла Федоровича Романова (зібрання ЗПМК)18. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 3. К4-05 – сагайдак царя Олексія Михайловича Романова, виготовлений майстром Дмитром Астафєвим в 1666 р. (зібрання ЗПМК)19. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4. К4-06 – сагайдак царя Олексія Михайловича Романова виготовлений майстром Прокофієм Андреєвим в 1673 р. (зібрання ЗПМК, ------------------------- 16. Цей виняток можна пояснити нівелюванням старих традицій в конструкції шабельних портупей XVIII ст. 17. А.К. Левыкин и И.А. Комаров состав. Государева оружейная палата. Сто предметов из собрания Российских императоров (СПб.: Атлант, 2002), 220-221, 361, 362; Ф.Г. Солнцев, Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. Отделение III. Броня, оружие, кареты и конская сбруя (Москва: тип. Августа Семена, 1853), 130, 131;; Ф. Г. Солнцев, Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. Отделение III. Альбом (Москва: тип. Августа Семена, 1853), № 127, 128. 18. Е.В. Тихомирова и Т.В. Мартынова, Золотой век русского оружейного искусства: царское оружие и конское убранство XVII века (Москва: Восхождение, 1993). 19. Тихомирова, Золотой век русского оружейного искусства. -33- № Ор-4470/1-2)20. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4. К4-07 – османський сагайдак XVII ст. із колекції графа Шереметьєва (зібрання ДЕ, № В.О.-1809)21. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4. К4-08 – османський сагайдак кінця XVI ст. (зібрання ТПД, № Y179), дарунок Кристіану II, курфюрсту Саксонії22. Незвично короткий щиток застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але його можна віднести до типу 4. К4-09 – османський сагайдак початку XVII ст. (зібрання ТПД, № Y181)23. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4. К5-08 – сагайдак XVII ст. із зібрання Галаганів з родинного маєтку в с. Сокиринці (зібрання ПКМ, № 10415)24. Застібка-гачок за формою та методом фіксації нагадує К5-03. К5-09 – сагайдак «Великого наряду» царя Михайла Федоровича Романова, виготовлений в Срібному приказі в 1627-1628 рр. (зібрання ЗПМК, № Ор-144/1-4) (Рис. 9, б)25. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5. К5-10 – черкеський колчан 1820-1825 рр. (зібрання ДЕ, № В.О.-688)26. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5. К5-11 – османський сагайдак XVII ст. (зібрання ТПД, № Y195)27. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5. К5-12 – московський сагайдак XVII ст. (зібрання FAFC, № R-777 та R-778)28. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5. К6-05 – сагайдак XVII ст. (зібрання НМК, № MDR ND 1470/1 та 1470/2)29. Застібка-гачок із трикутним щитком віддалено нагадує К6-01. К6-06 – османський сагайдак XVIII ст. (зібрання ДЕ, № В.О.-690)30. Нестандартна широка застібка-гачок із трикутним щитком нагадує К6-03. К6-07 – черкеський сагайдак 1820-1825 рр. (зібрання ДЕ, № В.О.-684)31. Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка. К6-08 – османський сагайдак 1550 рр. (зібрання МІМ, № С8 та С8а)32. Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка. К6-09 – московський сагайдак першої половини XVII ст. (зібрання КС, № 7746 та 7747)33. Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка. ------------------------- 20. Y. Miller, Russian Arms and Armour (Leningrad: Avrora, 1982), pl. 24-28. 21. Э.Э. Ленц, Опись собрания оружия графа С.Д. Шереметева (СПб.: тип. М. Стасюлевича, 1895), 98-100, XVI; “Колчан,” Государственный Эрмитаж, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/15.+weapons%2c+armor/489674 22. H. Schuckelt, Die Türckische Cammer: Sammlung orientalischer Kunst in der kurfürstlich-sächsischen Rüstkammer Dresden (Dresden: Sandstein Verlag, 2010), 113. 23. Schuckelt, Die Türckische Cammer, 128. 24. В. Недяк, Україна – козацька держава: Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах (Київ: Емма, 2004), 94. 25. Miller, Russian Arms and Armour, pl. 22; Тихомирова, Золотой век русского оружейного искусства; Левыкин, Государева оружейная палата, 214-217, 359, 360; Солнцев, Древности Российского государства, 124-127; Солнцев, Древности Российского государства, Альбом, № 123, 124. 26. Y.A. Miller, Kaukasiske Vaben fra Eremitagemuseet, Skt. Petersborg. Caucasian Arms from the State Hermitage Museum (St. Petersburg. – Næstved: Devantier, 2004), 186, 331. 27. Schuckelt, Die Türckische Cammer, 148. 28. M. Bashir, Te Arts of the Muslim Knight: Te Furusiyya Art Foundation Collection (Milano: Skira, 2008), 387. 29. J. Gutowski, Broń i uzbrojenie Tatarów (Warszawa: Fundacja Res Publica Multiethnica, 1997), 59, 108, 109. 30. “Налуч,” Государственный Эрмитаж, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/15.+weapons%2c+armor/516515 31. Miller, Kaukasiske Vaben fra Eremitagemuseet, 187, 331. 32. “Kunsthistorisches Museum: Köcher: Pfeilköcher” (1), Kunsthistorisches Museum, accessed December 10, 2018, http://www.khm.at/de/object/64c3f779e5/ 33. “LSH | Pilkoger Ryssland,” LSH, accessed December 10, 2018, http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44336&viewType=detailView -34-

Прокопенко В.М. Горизонтальні застібки-гачки в Східній Європі XVI—XVII ст. (частина I) Історія досліджень застібок-гачків схожа на мапу з острівцями знань посеред безкрайнього Mare Incognita. Причин подібного стану речей чимало: недостатній інтерес науковців до цієї теми, обмежена кількість опублікованого археологічного матеріалу, помилкова атрибуція тощо. Тому створення вичерпного дослідження історії розвитку цих цікавих предметів одягу та спорядження потребує тривалого й кропіткого вивчення літератури, археологічних та музейних колекцій. Наразі автор не ставить перед собою задачу повного дослідження теми, а концентрує свою увагу на лише на предметах зі Східної Європи XVI-XVII століть. Представлена робота є першою з циклу статей, що будуть присвячені різним типам застібок-гачків XVI-XVII ст., та базується на матеріалі, викладеному в двох інтернет-оглядах автора1. Структурно матеріал буде поділятися за типами застібок-гачків., Опублікована робота присвячена горизонтальним гачкам: рамковим та зі щитком2. Структурно стаття складається з двох частин. В першій розглянуті горизонтальні застібки-гачки, що походять з нових надходжень Національного музею історії України. Предмети з цієї колекції в першому наближенні були згруповані в сім груп, поєднаних між собою близьким зовнішнім виглядом, типом фіксації на поясі та декором. В подальшому, при збільшенні об’єму введених у науковий обіг предметів, з цих груп будуть виокремлені більш вузькі типи застібок-гачків. Друга ж частина роботи присвячена літературному пошуку опублікованих археологічних знахідок, сагайдачних та портупейних комплектів, що містять горизонтальні застібки-гачки3. Враховуючи те, що ці предмети відомі автору лише за паперовими або електронним публікаціями і ми не мали можливості опрацювати їх в живу, вони не були використані при попередній систематизації застібок-гачків. В першому наближенні ми лише порівнюємо їх зовнішній вигляд із вже сформованими типами застібок-гачків з колекції НМІУ. Але в наступних роботах, при наявності значно повнішої бази описаних артефактів, всі вони будуть враховані при формуванні базової класифікації горизонтальних застібок-гачків. Горизонтальні застібки-гачки з нових надходжень Національного музею історії України Всі описані в цьому розділі застібки-гачки є випадковими одиночними знахідками, для яких, у більшості випадків, відома лише область, де вони були знайдені. На жаль, нам також невідомий і контекст таких знахідок, який міг би пролити світло на їх походження та хронологію використання. Ми вважаємо, що описані застібки-гачки могли використовуватися в XVI-XVII ст., але допускаємо, що в деяких випадках ми можемо мати справу із більш ранніми предметами. Для створення остаточної класифікації та хронології використання необхідно провести ще багато кропітких досліджень, і ми зараз знаходимося лише на самому початку цієї роботи. В основу статті покладена колекція із сорока чотирьох застібок-гачків з нових надходжень Національного музею історії України. Всі вони були розподілені на шість груп застібок-гачків зі щитком та одну групу рамкових застібок-гачків. Застібки-гачки зі щитком Тип 1. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К1-01 – К1-08 (Рис. 1). Це відносно невеликі застібки, щиток яких має підпрямокутну форму з чітко виділеним трикутним закінченням ------------------------- 1. В. Прокопенко, “Краткая история застёжек-крючков на Востоке (часть I),” Китаб Хона, дата обращения Декабрь 10, 2018; В. Прокопенко, “Краткая история застёжек-крючков на Востоке (часть II – Восточная Европа),” Китаб Хона, дата обращения Декабрь 10, 2018. 2. Тобто таких застібок-гачків, в яких гачок розташований в горизонтальній площині. Первинна класифікація застібокгачків була зроблена в попередній статті автора. В.М. Прокопенко, “Сабельный портупейный подвес с крючкомзастежкой. Восточная Европа, Османская Империя — XVI – начало XVIII в.,” в Історія давньої зброї. Дослідження 2014, упор. Д.В. Тоїчкін (Київ, 2014), 181, 182. 3. Тут необхідно відмітити предмети які ми навмисно виносимо за межі представленої роботи. В XVI-XVII ст. на території Угорщини та Речі Посполитої були поширені шляхетні металеві пояси що застібалися за допомогою горизонтальної застібки-гачка. Але специфіка їх конструкції, яка віддаляє їх від застібок сагайдачних та портупейних поясів, змушує нас відмовитися від включення їх в цю статтю. J.H. Kolba, “A nagyenyedi és a segesvári lelet,” Folia archaeologica 41 (1990): 173-177. -20- та повздовжнім ребром на щитку. Їх розміри коливаються біля 50 мм загальної довжини та 12-13 мм ширини щитку, що відповідно характеризує і ширину поясу, на який кріпилася застібка-гачок. Безпосередньо гачок квадратного перетину, досить простий і без декоративних елементів. Декор зосереджений на зовнішній поверхні щитка, і серед досліджених застібок-гачків цього типу можна виділити чотири групи: К1-01, К1-02 та, ймовірно, К1-03 прикрашені рослинним орнаментом, деталі якого оцінити досить важко; щитки К1-04 та К1-05 прикрашені зображеннями тюльпанів; на поверхні щитків К1-06 та К1-07 розташовані два декоративних отвори та лінії, що формують ромби навколо цих отворів; застібка К1-08 має чисту поверхню щитка без декору. Характерним елементом, що відіграє важливу роль в питанні систематизації, є тип кріплення до паску. Загалом застібки-гачки цього типу характеризуються наявністю загнутих шпеньків, які в певній мірі характеризують цей тип, і лише К1-08 фіксується на паску за допомогою маленьких заклепок. Останні вставлялися у отвори на щитку та паску, на їх одягали квадратні шайби з кольорового сплаву та заклепували. Цей метод фіксації більш характерний для подальших типів застібок-гачків і для цього типу є скоріш виключенням. Самі шпеньки могли як відливатися разом із застібкою (К1-01, К1-02), так і вставлятися в отвори на щитку вже безпосередньо при монтажі (К1-03 – К1-07). Тип 2. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К2-01 – К2-13 (Рис. 2, 3). Характерними особливостями цього типу є: підпрямокутна форма щитка з видовженим закінченням трикутної або більш складної фігурної форми, повздовжнє ребро, фіксація на паску за допомогою чотирьох заклепок із квадратними шайбами та прорізний орнамент у вигляді хвилястих ліній. Ширина щитку, і відповідно шкіряного паску, зазвичай коливається у межах 14-15 мм рідко виходячи за ці межі – яскравий виняток К2-13 має ширину щитка 19 мм. Загальна середня довжина коливається між 50 і 60 мм. Безпосередньо гачок квадратного перетину, досить простий і без декоративних елементів4. Основу декору складає прорізний орнамент у вигляді хвилястих ліній. В залежності від довжини застібки-гачка, їх кількість може варіюватися від 4 до 6. Іноді форма прорізів може бути більш складнішою та витонченою (К2-13). Поверхня типу 2 часто покривалася позолотою (?)5, її має майже половина із досліджених предметів (К2-04, К2-05, К2-07, К2-09, К2-10, К2-11, К2-12). У більшості випадків покриття залишилося у вигляді маленьких фрагментів поряд та під голівками заклепок, де воно було захищене від стирання. Варто відмітити й варіативність оформлення торців щитка, які можуть мати досить витончені фігурні завершення. Цікаво відмітити, що якість відливок гачків цього типу дуже сильно варіювалося. Часто можна побачити ливарний брак (К2-01, К2-02, К2-03, К2-06, К2-11, К2-13), але це не відноситься до позолочених зразків. Тип 3. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К3-01 – К3-04 (Рис. 4). Характерними особливостями цього типу є: підпрямокутна форма щитка з симетричними фігурними закінченнями на торцях, повздовжнє ребро, фіксація на паску за допомогою чотирьох заклепок із квадратними шайбами та глибокий рельєфний рослинний орнамент. Ширина щитка зазвичай коливається у межах 13-15 мм, а загальна довжина – від 54 до 75 мм. Безпосередньо гачок квадратного перетину, досить простий та без декоративних елементів. Декор представляє собою глибокий рельєфний рослинний орнамент, а сама застібка-гачок могла покриватися позолотою (К3-01, К3-03). Цікаво знову відмітити сюжет з тюльпанами (К3-03, К3-04), який ми зустрічали раніше серед предметів типу 1 (К1-04, К1-05). Тип 4. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К4-01 – К4-05 (Рис. 5)6. Характерними ------------------------- 4. Цікаво відмітити повторне використання зламаних, або бракованих застібок-гачків. Так К2-04 втратила частину гачка, а К2-06 – закінчення щитку, після чого пару заклепок перенесли всередину щитку. 5. На жаль, провести аналіз залишків покриття поки не вдалося, а тому питання щодо його складу залишається відкритим. 6. В певній мірі цей тип є продовженням попереднього. І якщо тип 3 був типологічно досить вузьким, то предмети типу 4, на даний момент, представляють собою суміш із кількох близьких груп застібок-гачків зведені разом за браком матеріалу для аналізу. Надалі в цій роботі, при описі раніше опублікованих застібок-гачків зі складною формою та підпрямокутним щитком, ми будемо відносити їх до типу 4. Принаймні до того моменту, допоки не буде створена більш чітка класифікація. -21- Рис. 1. Застібки-гачки зі щитком першого типу (зібрання НМІУ). -22- Рис. 2. Застібки-гачки зі щитком другого типу (зібрання НМІУ). -23- Рис. 3. Застібки-гачки зі щитком другого типу (зібрання НМІУ). особливостями цього типу є: підпрямокутна форма щитка з фігурними закінченнями на торцях та повздовжнє ребро7. Фіксація на паску могла відбуватися як за допомогою трьох - чотирьох заклепок із квадратними шайбами, так і за допомогою відлитих разом зі щитком шпеньків (К4-02). Варто відмітити, що деякі застібки-гачки могли перемонтовувалися, й відлиті шпеньки мінялися на заклепки. Яскравим прикладом цього є К4-01, де головки заклепок грубо перекривають тонкий орнамент на щитку. Ймовірно, на початку система фіксації К4-01 була аналогічною К4-02. Поверхню щитків міг покривати рельєфний орнамент (К4-01, К4-02), а закінчення гачків – декоративно прикрашатися (К4-02, К4-03). Тут цікаво відмітити форму закінчення гачка в К4-03, що має на верхній частині невеликий виступ. Таке оформлення гачків характерне для наступного типу застібок-гачків. Тип 5. До нього відносяться застібки-гачки зі щитком К5-01 – К5-07 (Рис. 6)8. Характерними особливостями цього типу є: форма щитка, що нагадує овал або витягнутий прямокутник з заокругленими торцями, повздовжнє ребро та фіксація на паску за допомогою пари підпаяних петель9. На більшості застібок-гачків такі петлі не збереглися, але з внутрішнього боку можна побачити сліди припою (К5-02, К5-04, К5-05), а тому К5-01 є рідкісним цілим взірцем ------------------------- 7. Застібка-гачок К4-04 цікава тим, що, ймовірно, мала інше закінчення щитку. Згодом частину щитку з нижніми отворами зрізали, а з залишку сформували хвилясте закінчення. 8. Так само як і тип 4, тип 5 являє собою суміш із кількох близьких груп застібок-гачків зведені разом за браком матеріалу для аналізу. 9. Винятком є К5-03 яку, у випадку подальшої систематизації, варто винести до іншого типу. -24- Рис. 4. Застібки-гачки зі щитком третього типу (зібрання НМІУ). цього типу. На паску зазвичай робили два широкі прорізи, вставляли у них петлі та фіксували їх зі зворотнього боку тонкою смужкою шкіри чи дротом. Аналогічний метод фіксації широко використовувався для фіксації прикрас північнокавказьких наборних поясів XIX-XX ст. Поверхню щитків міг покривати рельєфний орнамент (К5-01, К5-02, К5-04, К5-07), а закінчення гачків часто декоративно прикрашалися (К5-01, К5-04, К5-05, К5-07). Цікаво відмітити форму закінчення гачка, що має на верхній частині невеликий виступ (К5-04, К5-05, К5-07, а також К4-03). Таке оформлення нагадує голову якоїсь істоти, можливо дракона, сюжет з яким зустрічається і на інших елементах сагайдачного набору, зокрема, на накладках на колчан та налуччя10. Застібки-гачки зі щитком К6-01 – К6-04 зібрані на (Рис. 7) не знайшли собі місця серед інших стилістично більш вузьких типів і тимчасово виокремлені в групу без типу. Застібки-гачки зі щитком із нових надходжень НМІУ К1-01 (№ ТКВ-20022/1) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 7.5 г, розміри – 51 на 11 мм. К1-02 (№ ТКВ-20022/2) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 7 г, розміри – 52 на 12 мм. К1-03 (№ ТКВ-20022/3) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 9 г, розміри – 50 на 12 мм. К1-04 (№ ТКВ-20022/4) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 5,8 г, розміри – 52 на 12 мм. К1-05 (№ ТКВ-20022/5) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Харківській обл. Вага – 7,4 г, розміри – 54 на 13 мм. К1-06 (№ ТКВ-20022/6) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 7,5 г, розміри – 48 на 13 мм. К1-07 (№ ТКВ-20022/7) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 5,8 г, розміри – 42 на 12 мм. К1-08 (№ ТКВ-20022/8) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 5,9 г, розміри – 51 на 13 мм. ------------------------- 10. В.М. Прокопенко, “Короткий огляд функціональних накладок для підвісу сагайдака з пласким колчаном” – стаття у друці. -25- Рис. 5. Застібки-гачки зі щитком четвертого типу (зібрання НМІУ). К2-01 (№ ТКВ-20022/9) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Полтавській обл. Вага – 8,1 г, розміри – 60 на 14 мм. К2-02 (№ ТКВ-20022/10) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Дніпропетровській обл. Вага – 8,8 г, розміри – 58 на 14 мм. К2-03 (№ ТКВ-20022/11) – застібка-гачок з мідного сплаву, місце знахідки невідоме. Вага – 6,6 г, розміри – 53 на 14 мм. К2-04 (№ ТКВ-20022/12) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 6,1 г, розміри – 45 на 14 мм. К2-05 (№ ТКВ-20022/13) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Одеській обл. Вага – 9,9 г, розміри – 64 на 15 мм. К2-06 (№ ТКВ-20022/14) – застібка-гачок (з ушкодженим щитком) з мідного сплаву, місце знахідки невідомо. Вага – 6,5 г, розміри – 44 на 13 мм. К2-07 (№ ТКВ-20022/15) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Одеській обл. Вага – 7,4 г, розміри – 53 на 14 мм. К2-08 (№ ТКВ-20022/16) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 5,8 г, розміри – 54 на 14 мм. -26- Рис. 6. Застібки-гачки зі щитком п’ятого типу (зібрання НМІУ). -27- Рис. 7. Застібки-гачки зі щитком різних інших форм (зібрання НМІУ). К2-09 (№ ТКВ-20022/17) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Криму. Вага – 6,1 г, розміри – 54 на 14 мм. К2-10 (№ ТКВ-20022/18) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Полтавській обл. Вага – 8,5 г, розміри – 60 на 16 мм. К2-11 (№ ТКВ-20022/19) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 7,9 г, розміри – 55 на 14 мм. К2-12 (№ ТКВ-20022/20) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 7,8 г, розміри – 53 на 15 мм. К2-13 (№ ТКВ-20022/21) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Саратському р-ні Одеської обл. Вага – 11,9 г, розміри – 64 на 19 мм. К3-01 (№ ТКВ-20022/22) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Криму. Вага – 19 г, розміри – 75 на 15 мм. К3-02 (№ ТКВ-20022/23) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Саратському р-ні Одеської обл. Вага – 7,5 г, розміри – 54 на 14 мм. К3-03 (№ ТКВ-20022/24) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Чернігівській обл. Вага – 9,5 г, розміри – 62 на 13 мм. К3-04 (№ ТКВ-20022/25) – застібка-гачок з мідного сплаву був знайдений в Чернігівській обл. Вага – 10 г, розміри – 66 на 14 мм. К4-01 (№ ТКВ-20022/26) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Хмельницькій обл. Вага – 13,7 г, розміри – 66 на 18 мм. К4-02 (№ ТКВ-20022/27) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 13,2 г, розміри – 62 на 17 мм. К4-03 (№ ТКВ-20022/28) – застібка-гачок -28- з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеської обл. Вага – 16,3 г, розміри – 71 на 21 мм. К4-04 (№ ТКВ-20022/29) – застібка-гачок (з відламаним (?) закінченням щитку) з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 8,2 г, розміри – 55 на 14 мм. К4-05 (№ ТКВ-20022/30) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Хмельницькій обл. Вага – 13,7 г, розміри – 79 на 18 мм. К5-01 (№ ТКВ-20022/31) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 13,7 г, розміри – 70 на 19 мм. К5-02 (№ ТКВ-20022/32) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 7,5 г, розміри – 67 на 17 мм. К5-03 (№ ТКВ-20022/33) – застібка-гачок з мідного сплаву, місце знахідки невідоме. Вага – 7,8 г, розміри – 62 на 18 мм. К5-04 (№ ТКВ-20022/34) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 11,6 г, розміри – 65 на 15 мм. К5-05 (№ ТКВ-20022/35) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 6 г, розміри – 56 на 11 мм. К5-06 (№ ТКВ-20022/36) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Харківській обл. Вага – 15,2 г, розміри – 67 на 15 мм. К5-07 (№ ТКВ-20022/37) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Криму. Вага – 12 г, розміри – 65 на 16 мм. К6-01 (№ ТКВ-20022/38) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Одеській обл. Вага – 9,4 г, розміри – 54 на 22 мм. К6-02 (№ ТКВ-20022/39) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Донецькій обл. Вага – 10,4 г, розміри – 61 на 16 мм. К6-03 (№ ТКВ-20022/40) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена поблизу села Бушеве Рокитнянського р-ну Київської обл. Вага – 5 г, розміри – 41 на 19 мм. К6-04 (№ ТКВ-20022/41) – застібка-гачок (з відламаним гачком) з мідного сплаву була знайдена в Білгород-Дністровському р-ні Одеській обл. Вага – 5,7 г, розміри – 51 на 15 мм. Рамкові застібки гачки. До них відносяться застібки-гачки РК-01 – РК-03 (Рис. 8). Вони могли виготовлятися як із мідного сплаву (РК-01, РК-02), так із заліза (РК-03). Ширина рамки маркує ширину пасків, яка коливається від 20 до 30 мм. РК-01 яскраво ілюструє підхід до декору литих застібок цього типу. Перехід між широкою рамкою та гачком має складну форму, що нагадує бутон квітки, прикрашений прорізним орнаментом та позолотою. З іншого боку, залізна застібка-гачок РК-03 є типовим прикладом простих залізних гачків, що можна побачити, порівнюючи її з відомими археологічними знахідками (РК-14 – РК-17). Переважна більшість залізних застібок-гачків XVI-XVII ст. відносяться саме до рамкового типу, що зумовлено їх простою конструкцією. Їх виковували із довгої пласкої пластинки, яку вигинали у прямокутну рамку, а зведені кінці сковували разом, формуючи таким чином гачок. Рамкові застібки-гачки із нових надходжень НМІУ РК-01 (№ ТКВ-20022/42) – застібка-гачок з мідного сплаву із залишками позолоти (?) була знайдена в Криму. Вага – 6,2 г, розміри – 40 на 19 мм. РК-02 (№ ТКВ-20022/43) – застібка-гачок з мідного сплаву була знайдена в Сумській обл. Вага – 12 г, розміри – 44 на 30 мм. РК-03 (№ ТКВ-20022/44) – залізна застібка-гачок була знайдений в Полтавській обл. Вага – 11,2 г, розміри – 56 на 21 мм. Іконографія та доступні для дослідження горизонтальні застібки-гачки В цьому розділі викладений результат аналізу іконографічних джерел, музейних колекцій та літератури щодо наявності серед них горизонтальних застібок-гачків. В першому наближенні ми не надаємо детального опису цих застібок-гачків, за винятком тих предметів, для яких такий опис вже був зроблений, залишаючи цю роботу на наступний етап дослідження. Застібки-гачки зі щитком у більшості випадків дійшли до нашого часу у складі підвісів сагайдачних -29- Рис. 8. Рамкові застібки-гачки (зібрання НМІУ). комплектів, де вони відігравали роль основної застібки, але також помітна їх кількість використовувалась і в якості застібок шабельних портупей. Тут цікаво відмітити розташування таких застібок по поясі. Так, на сагайдаках вони завжди знаходяться на правому боці поясу, зі сторони колчану (Рис. 9), а на шабельних портупеях ми можемо їх побачити вже з лівого боку. Переважна більшість портупей, що дійшли до нашого часу, датовані XVII-XVIII ст., а тому іконографічні джерела можуть якісно доповнити музейні артефакти і дозволити оцінити особливості розташування застібок в XV-XVI ст. На жаль, горизонтальні застібки-гачки майже непомітні на портретному живописі, оскільки сховані під пасками та тканими поясами, але в деяких випадках ми можемо виокремити їх зображення. На початку варто відмітити малюнок, зроблений італійським художником Антоніо Пізанелло під час візиту візантійського імператора Іоанна VIII Палеолога у Флоренцію в 1437-1439 рр. Серед його замальовок є і малюнок шаблі з портупейним підвісом, у якому в якості основної застібки зображена горизонтальна застібка-гачок на лівому боці поясу (зібрання ЧХІ, № 1961.331R)11. Якість малюнка не дозволяє ------------------------- 11. D. Alexander, “Pisanello’s hat. Te costume and weapons depicted in Pisanello’s medal for John VIII Palaeologus. A discussion of the saber and related weapons,” Gladius XXIV (2004): 136, https://arthive.com/...ist_Fragment_II -31- Рис. 10. Портрети на яких зображені шабельні портупеї з горизонтальною застібкою-гачком: (а) – портрет кінця XVI ст. угорського шляхтича Даніеля Кюбіньї (© Oravská galéria); (б) – портрет XVIII ст. сотника Богацької сотні Миргородського полку Андрія Стефановича, за Д.В. Тоїчкіним. створив широке поле для аналізу і нам вдалося знайти ще два портрети з горизонтальними застібками-гачками. Одним з них є портрет угорського шляхтича Даніеля Кюбіньї, написаний Мартіном Кобером у 1595 р. (зібрання МГДК, № О168)13 (Рис. 10, а), а другий – портрет XVIII ст. сотника Богацької сотні Миргородського полку Андрія Стефановича (зібрання МКМ)14 (Рис. 10, б). В обох випадках горизонтальна застібка-гачок знаходиться з лівого боку, а на правому боці поясу зображені отвори для фіксації гачка. Останні додатково посилені «проймами» – фігурними накладками з круглим отвором, які не дають гачку деформувати та рвати отвори на паску15. Цікаво відмітити й те як носили ці пояси: так, на портреті Даніеля Кюбіньї вільний кінець паску протягувався та, ймовірно, закладався під пояс, а на портреті Андрія Стефановича він вільно звисає. Щодо матеріальних артефактів, то при підготовці статті в літературі поки було знайдено інформацію про п’ять шабельних портупейних комплектів з горизонтальними застібками-гачками: дві портупеї з застібками-гачками зі щитком (К4-10, К6-10) та три з рамковими застібками-гачками (РК-11, РК-12, РК-13). Застібки-гачки на портупеях К4-10, РК-11 та РК-12, що датовані XVI ст., також розташовані з лівого ------------------------- 13. “Marcin Kober – Portrét Daniela Kubínyiho,” Web umenia, accessed December 10, 2018, http://www.hermitage...s, armor/489674

Да, лучший сериал в котором показана великолепно материальная культура Рима

Добра!

В каком регионе найден? Укажите на фото, где отверстия, а то только одно видно

Добра! Да, Киевская культура, в очень хорошем состоянии

Происхождение скифов... У скифов не было проблем с самоидентификацией. Они знали, что их предки родом с берегов Днепра и соответственно это их родина. Они знали, что самоназвание их Сколоты, а не СаКалоты. И название это не иранское, и не тюркское, а здешнее. Отсутствие гласных в начале слова до сих пор сохранилось в балканских языках, о происхождении которых, думаю, дополнительно рассказывать не нужно. Отдельно можно рассматривать разные варианты, куда предки скифов периода бронзы ходили за оловом. А тут уж диапазон для фантазии велик... От Британских островов и до современных Узбекистана, Таджикистана и вплоть до Пенджаба. Но скифы не происходят оттуда, а могли туда наведываться их предки. Так же, как позже они прономадили территорию Ближнего Востока от южных прикаспийских территорий вплоть до Египта. Но и это не их дом. Скифы - это исторический народ Украины античного периода, передавший свой этноним и охраняемым следующим поколениям этих территорий. Кто такие кочевники? Это те, кто пришел и пошел дальше. Для нас кочевниками были авары и венгры. Они пришли и пошли в Паннонию. Для греков кочевниками были киммерийцы и скифы, припершиеся в Анатолию. Но не для нас... Для нас скифы, самоназвание которых сколоть, является этнотворческим народом, который по собственным легендам вел свое происхождение с побережья реки Бористен (Днепр). Они были оседлым "пассионарным" населением на территории от Дуная до Дона, за исключением их военных вылазок на Ближний Восток и торговых контактов по всем местам, где были олово, железные руды, золото и мастера-ювелиры и оружейники. Даже если закрыть глаза на автохтонные гипотезы и принять мысль "что они пришли". Объясни мне принципиальную разницу между : ~"Кочевники" викинги и варяги, которых на территории Украины именуют, как русские князья. и ~"Кочевники" скифы, которые себя называли сколоты и были скифскими царями. ​Слово "царь" из аккадского языка перекочевало в иранские и контактные с ними языки. В чем принципиальная разница? В том, что первые "кочевали" на лодках, а вторые – на лошадях? И те, и другие пытались подчинить и обложить налогом окружающее население отнюдь не мирными методами. И первые и вторые не были ангелами. Но вторых мы чтим за то, что они построили церкви, а первых мы забываем ценить протогосударственное объединение в пределах от Дуная до Дона, вместе с Крымским полуостровом, с наиболее полноценными границами Украины, которые могли бы коррелировать с современностью. Украина – это Скифия, но в "отесанных" границах а-ля 1991 год. Незыблемость ее границ является залогом мирового мира. К сожалению, мир нарушен. И речь идет далеко не об этнографических границах, а об определенных международных соглашениях. Протогосударственные очертания Украины можно экстраполировать с античных времен по меньшей мере "От Сяна до Дона"!!! Я могу гордиться границами Скифии от Дуная до Дона, которую нам в украинской истории обеспечили наши скифы. Это я вам рассказываю, как историк. И могу радоваться письменности, которую нам принесла христианизация. Это я вам рассказываю, как христианка, хоть и не самых строгих правил. Больше меня удивляет, когда некоторые "язычники" носятся с Украиной-Русью больше, чем с Украиной-Скифией. Почему? Галина Водяк, историк

Скорее всего элемент бляшки типа крыла или лапы