Yorik

Рис. 12. Археологічні знахідки горизонтальних застібок-гачків: (а) – К2-14, за А.Л. Якобсоном; (б) – К4-11, за Д. Куштаном; (в) – К5-13, за В.Х. Тменовим ; (г) – РК-18, за С. Пустоваловим. Застібки-гачки зі щитком у складі портупейних шабельних комплектів К4-10 – шабля з портупейним комплектом першої половини XVI ст., що належала князю Федору Михайловичу Мстиславському (зібрання ЗПМК, № Ор-205/1-3 (2732167)) (Рис. 11, а)34. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4. К6-10 – «шабля-чечуга» XVIII ст. (зібрання МҐ), що була подарована циньському імператору Цяньлуну (р.ж. 1735-1795 рр.) калмицькими феодалами, які відкочували з Волги до Ілі на початку 70-х років XVIII ст. (Рис. 11, б)35. Застібка-гачок вивернута на фотографії таким чином, що нам важко оцінити форму її щитка. Рамкові застібки-гачки у складі підвісу сагайдачних комплектів та колчанів РК-04 – османський сагайдак кінця XVI – початку XVII ст. (зібрання МГК, № KP B XVII.350/1 та 351/1)36. Залізна рамкова застібка-гачок аналогічна РК-03. РК-05 – татарський колчан початку XVII ст. (зібрання ЗПМК, № Ор-4479/1-2)37. Дипломатичний дарунок від кримського хана Джанібека Герая царю Михайлу Федоровичу Романову (переданий татарським посольством 10 червня 1616 р.). Проста трикутна форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків. РК-06 – османський сагайдак XVI ст. (зібрання ТПД, № Y177)38. Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібки РК-07, РК-11 та РК-12. РК-07 – московський сагайдак 1570-1580 рр. (зібрання МІМ, № С9 та С9а)39. Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед ------------------------- 34. Э.Г. Аствацатурян, Турецкое оружие в собрании Государственного исторического музея (СПб.: Атлант, 2002), 85-88; Левыкин, Государева оружейная палата, 140-143, 331, 332; Солнцев, Древности Российского государства, 82, 83; Солнцев, Древности Российского государства, Альбом, № 88, 89; 35. Л.А. Бобров и Ю.С.Худяков, Вооружение и тактика кочевников Центральной Азии и Южной Сибири в эпоху позднего Средневековья и раннего Нового времени (XV — первая половина XVIII в.) (СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008), 281, 282; Gugong Bowuyuan Cang Wenwu Zhenpin Quanji 56: Qing gong wu bei. Te Complete Collection of Treasures of the Palace Museum, Beijing 56: Armaments and Military Provisions (Palace Museum, Beijing – Hong Kong, 2008), 142, 143. 36. “Pfeilköcher,” Katalog der Osmanischen Waffen der Museumslandschaſt Hessen Kassel, accessed December 10, 2018, http://turcica.museum-kassel.de/200367/ 37. “Колчан. Начало XVII в.,” Музеи Московского кремля, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://https://collectiononline.kreml.ru/iss2/items?info=1048 38. Schuckelt, Die Türckische Cammer, 64, 65. 39. “Kunsthistorisches Museum: Köcher: Pfeilköcher” (2), Kunsthistorisches Museum, accessed December 10, 2018, http://www.khm.at/de/object/9be5bb3d65/ -35- розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібку РК-06, РК-11 та РК-12. РК-08 – московський сагайдак першої половини XVII ст. (зібрання КС, № 7742 та 7743) (Рис. 9, в)40. Застібка-гачок за формою нагадує РК-01, але без прорізного орнаменту. РК-09 – сагайдак XVII ст. (зібрання КС, № 7119 та 7120) (Рис. 9, г)41. Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на РК-02 та РК-10. РК-10 – колчан XVII ст. (зібрання КС, № 7794)42. Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на РК-02 та РК-09. Рамкові застібки-гачки у складі портупейних шабельних комплектів РК-11 – угорська шабля XVI ст., що належала ерцгерцогу Фердинанду II (р.ж. 1529-1595 рр.) (зібрання НМУ, № 55.3236)43. Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібку РК-06, РК-07 та РК-12. РК-12 – угорська шабля XVI ст., що була віднайдена в крипти собору м. Алба-Юлія (Рис. 11, в)44. Форма застібки-гачка не має близьких аналогів серед розглянутих вище зразків, але вона схожа на застібку РК-06, РК-07 та РК-11. РК-13 – османська шабля XVI ст., подарунок Кристіану II курфюрсту Саксонії від імператора Рудольфа II Габсбурга (зібрання ТПД, № Y39)45. Гачок за формою нагадує РК-01. На жаль, описаних археологічних знахідок горизонтальних застібок-гачків відносно мало і на момент написання статті в літературі вдалося віднайти лише дев’ять предметів. Археологічні знахідки застібок-гачків зі щитком К2-14 – застібка-гачок XVI-XVII ст. була знайдена в Херсонесі Таврійському (Крим) (зібрання ХІАМ, № 5629) (Рис. 12, а)46. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 2. К4-11 – застібка-гачок була знайдена в середмісті Черкас (Україна) по вул. Смілянській, 2, в заповненні господарчої ями початку XVII ст. Вона має розміри 8.5 на 1.7 см і прикрашена рельєфним рослинним орнаментом, що заповнений емаллю жовтого та синього кольорів. По кутам щитку розташовані чотири отвори під заклепки (зібрання ЧОКМ) (Рис. 12, б)47. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 4. К4-12 – щиток від застібки-гачка XVI-XVIII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-161/29 або А-122/29)48. Щиток застібки-гачка за формою можна віднести до типу 4. К5-13 – застібка-гачок XVI-XVIII ст. була знайдена в склепі № 4 поблизу с. Уакац (Північна Осетія, Росія) (Рис. 12, в)49. Застібку-гачок за формою можна віднести до типу 5. Археологічні знахідки рамкових застібок-гачків РК-14 – залізна рамкова застібка-гачок ------------------------- 40. “LSH | Pilkoger” (1), LSH, accessed December 10, 2018, http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44332&viewType=detailView 41. “LSH | Pilkoger” (2), LSH, accessed December 10, 2018, http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=43726&viewType=detailView 42. “LSH | Pilkoger” (3), LSH, accessed December 10, 2018, http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44383&viewType=detailView 43. S.T. Kovács, Splendeur de l’armurerie hongroise (Bruxelles: Jaspeart, 1999), 68, 119; F. Temesvary, Waffenschatze und Prunkwaffen in Ungarischen Nationalmuseum (Budapest: Helikon Verlag, 1992), 34. 44. Béla Pósta, A gyulafehérvári székesegyház sírleletei (Kolozsvár, 1918), 116. 45. Schuckelt, Die Türckische Cammer, 116. 46. А.Л. Якобсон, Материалы и исследования по археологии СССР. № 17, “Средневековый Херсонес (XII—XIV вв.)” (М.-Л.: Издво Академии наук СССР, 1950), 277. 47. Д. Куштан, та В. Ластовський, Археологія та рання історія Черкас (Київ–Черкаси: Ін-т археології НАН України, 2016), 88. 48. “Накладка,” Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=3991606 49. В.Х. Тменов, “Два склепа из селения Уакац.” в Новые материалы по археологии Кавказа в древности и средневековье, отв. ред. В.А. Кузнецов (Орджоникидзе. 1986), 142-153. -36- XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-85/7 або ТД-80/7)50. Всі чотири застібки із зібрання МЗКП можна віднести до однієї вузької відособленої групи. РК-15 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-31/52 або ТД-29/52)51. РК-16 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-299/111 або А-124/111)52. РК-17 – залізна рамкова застібка-гачок XVI-XVII ст. (зібрання МЗКП, № ГМЗ-КП-299/110 або А-124/110)53. РК-18 – залізна (?) рамкова застібка-гачок XVI ст., що була знайдена на о. Байда (м. Запоріжжя, Україна) (Рис. 12, г)54. Отже, можна зробити коротке резюме викладеного матеріалу. Основою статті є опис колекції горизонтальних застібок-гачків із зібрання НМІУ. Предмети з цієї колекції були розділені на морфологічні групи, але враховуючи обмежену кількість матеріалу, цей поділ можна вважати попереднім і таким, що потребує подальшої роботи над уточненням меж груп та виокремлення нових типів. Також був зроблений короткий огляд сагайдачних та портупейних підвісів, де горизонтальні застібки-гачки відіграють роль основної застібки. Також були віднайдені введені у науковий обіг археологічні знахідки. Загалом ця стаття є проміжною публікацією, і її логічне завершення планується в другій частині. Сподіваємося, що за час підготовки другої частини статті ця публікація приверне увагу музейних співробітників та археологів до теми застібок-гачків, і ми зможемо створити виважену їх класифікацію. Скорочення FAFC Приватне зібрання Te Furusiyya Art Foundation Collection. БКГ Берлінська картинна галерея (нім. Gemäldegalerie), м. Берлін, Німеччина. ДЕДержавний Ермітаж, м. Санкт-Петербург, Росія. ЗПМК Збройова палата Московського Кремля, м. Москва, Росія. КЗВ Королівський замок на Вавелі — Державне зібрання мистецтва (пол. Zamek Królewski w Wawelu – Panstwowe Zbiory Sztuki), м. Валель, Польща. КС Королівська скарбниця (швед. Livrustkammaren), м. Стокгольм, Швеція. МГДКМистецька галерея міста Долни Кубін (слов. Oravská galéria), Словаччина. МГКМузей землі Гессен Кассель (нім. Museumslandschaſt Hessen Kassel), м. Кассель, Німетчина. МҐ Музей Ґуґун. Заборонене місто, м. Пекін, Китай. МЗКП Музей-заповідник «Куликове поле», Тульська обл., Росія. МКМ Миргородський краєзнавчий музей, м. Миргород, Україна. МІМ Музей історії мистецтв (нім. Kunsthistorisches Museum), м. Відень, Австрія. НМІУ Національний музей історії України, м. Київ, Україна. НМК Національний музей в Кракові (пол. Muzeum Narodowe w Krakowie), м. Краків, Польща. НМУ Національний музей Угорщини (угор. Magyar Nemzeti Múzeum), м. Будапешт, Угорщина. ------------------------- 50. “Крюк колчанный” (1), Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=729058 51. “Крюк колчанный” (2), Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=715482 52. “Крюк колчанный” (3), Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=4276732 53. “Крюк колчанный” (4), Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации, дата обращения Декабрь 10, 2018, http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=4276706 54. С. Пустовалов, “Комплекс озброєння раньої козацької доби за матеріалами розкопок на о. Байда,” Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні 20 (2011): 151. -37- ПКМ Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова, м. Прилуки, Україна. ТМ Торунський музей (пол. Muzeum Okręgowe w Toruniu), м. Торунь, Польща. ТПД Турецька палата, що входить до складу Дрезденської Збройової палати (нім. Türckische Cammer), м. Дрезден, Німетчина. ХІАМ Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі, м. Севастополь, Крим, Україна. ЧОКМ Черкаський обласний краєзнавчий музей, м. Черкаси, Україна. ЧХІ Чиказький художній інститут (англ. Art Institute of Chicago), м. Чикаго, США. Бібліографія Аствацатурян, Э.Г. Турецкое оружие в собрании Государственного исторического музея. СПб.: Атлант, 2002. Бобров, Л.А. и Ю.С. Худяков. Вооружение и тактика кочевников Центральной Азии и Южной Сибири в эпоху позднего Средневековья и раннего Нового времени (XV — первая половина XVIII в.). СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008. Куштан, Д. та В. Ластовський. Археологія та рання історія Черкас. Київ–Черкаси: Ін-т археології НАН України, 2016. Левыкин, А.К., и И.А. Комаров, состав. Государева оружейная палата. Сто предметов из собрания Российских императоров. СПб.: Атлант, 2002. Ленц, Э.Э. Опись собрания оружия графа С.Д. Шереметева. СПб.: тип. М. Стасюлевича, 1895. Недяк, В. упоряд. Україна – козацька держава: Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах. Київ: Емма, 2004. Прокопенко, В.М. “Сабельный портупейный подвес с крючком-застежкой. Восточная Европа, Османская Империя — XVI – начало XVIII в.” в Історія давньої зброї. Дослідження 2014, упор. Д.В. Тоїчкін, 180-191. Київ, 2014. Пустовалов, С. “Комплекс озброєння раньої козацької доби за матеріалами розкопок на о. Байда.” Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні 20 (2011): 147-152. Солнцев, Ф.Г. Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. Отделение III. Броня, оружие, кареты и конская сбруя. Москва: тип. Августа Семена, 1853. Солнцев Ф.Г. Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. Отделение III. Альбом. Москва: тип. Августа Семена, 1853. Тихомирова, Е.В., и Т.В. Мартынова. Золотой век русского оружейного искусства: царское оружие и конское убранство XVII века. Москва: Восхождение, 1993. Тменов, В.Х. “Два склепа из селения Уакац.” в Новые материалы по археологии Кавказа в древности и средневековье, отв. ред. В.А. Кузнецов, 142-153. Орджоникидзе, 1986. Тоїчкін, Д.В. Козацька шабля XVII-XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. Київ: Стилос, 2007. Якобсон, А.Л. Материалы и исследования по археологии СССР. № 17, “Средневековый Херсонес (XII—XIV вв.)”. М.-Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1950. Alexander, D. “Pisanello’s hat. Te costume and weapons depicted in Pisanello’s medal for John VIII Palaeologus. A discussion of the saber and related weapons.” Gladius XXIV (2004): 135-186. http://dx.doi.org/10.3989/gladius.2004.40 Bashir, M. Te Arts of the Muslim Knight: Te Furusiyya Art Foundation Collection. Milano: Skira, 2008. Gugong Bowuyuan Cang Wenwu Zhenpin Quanji 56: Qing gong wu bei. Te Complete Collection of Treasures of the Palace Museum, Beijing 56: Armaments and Military Provisions. Palace Museum, Beijing – Hong Kong, 2008. Gutowski, J. Broń i uzbrojenie Tatarów. Warszawa: Fundacja Res Publica Multiethnica, 1997. -38- Kolba, J.H. “A nagyenyedi és a segesvári lelet.” Folia archaeologica 41 (1990): 169-192. Kovács, S.T. Splendeur de l’armurerie hongroise. Bruxelles: Jaspeart, 1999. Miller, Y.A. Russian Arms and Armour. Leningrad: Avrora, 1982. Miller, Y.A. Kaukasiske Vaben fra Eremitagemuseet, Skt. Petersborg. Caucasian Arms from the State Hermitage Museum. St. Petersburg. – Næstved: Devantier, 2004. Pósta, Béla. A gyulafehérvári székesegyház sírleletei. Kolozsvár, 1918. Schuckelt, H. Die Türckische Cammer: Sammlung orientalischer Kunst in der kurfürstlich-sächsischen Rüstkammer Dresden. Dresden: Sandstein Verlag, 2010. Temesvary, F. Waffenschatze und Prunkwaffen in Ungarischen Nationalmuseum. Budapest: Helikon Verlag, 1992. Прокопенко, В.М. “Краткая история застёжек-крючков на Востоке (часть I).” Китаб Хона. Дата обращения Декабрь 10, 2018. https://kitabhona.org.ua/costum_axess/obzorkruk1.html Прокопенко, В.М. “Краткая история застёжек-крючков на Востоке (часть II – Восточная Европа).” Китаб Хона. Дата обращения Декабрь 10, 2018. https://kitabhona.org.ua/costum_axess/obzorkruk2.html “Колчан.” Государственный Эрмитаж. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/15.+weapons%2c+armor/489674 “Налуч.” Государственный Эрмитаж. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/15.+weapons%2c+armor/516515 “Колчан. Начало XVII в.” Музеи Московского кремля. Дата обращения Декабрь 10, 2018. https://collectiononline.kreml.ru/iss2/items?info=1048 “Накладка.” Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=3991606 “Крюк колчанный” (1). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=729058 “Крюк колчанный” (2). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=715482 “Крюк колчанный” (3). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=4276732 “Крюк колчанный” (4). Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. Дата обращения Декабрь 10, 2018. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=4276706 “Kunsthistorisches Museum: Köcher: Pfeilköcher” (1). Kunsthistorisches Museum. Accessed December 10, 2018. https://www.khm.at/de/object/64c3f779e5/ “Kunsthistorisches Museum: Köcher: Pfeilköcher” (2). Kunsthistorisches Museum. Accessed December 10, 2018. https://www.khm.at/de/object/9be5bb3d65/ “LSH | Pilkoger” (1). LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44332&viewType=detailView “LSH | Pilkoger” (2). LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=43726&viewType=detailView “LSH | Pilkoger” (3). LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44383&viewType=detailView “LSH | Pilkoger Ryssland.” LSH. Accessed December 10, 2018. http://emuseumplus.lsh.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=44336&viewType=detailView “Marcin Kober – Portrét Daniela Kubínyiho.” Web umenia. Accessed December 10, 2018. https://www.webumenia.sk/en/dielo/SVK:OGD.O_168 “Pfeilköcher.” Katalog der Osmanischen Waffen der Museumslandschaft Hessen Kassel. Accessed December 10, 2018. http://turcica.museum-kassel.de/200367/ -39- “Resurrection of Christ. Fragment II.” Arthive. Accessed December 10, 2018. https://arthive.com/giovannibellini/works/234646~Resurrection_of_Christ_Fragment_II “Sketches of the Emperor John VIII Palaeologus, a Monk, and a Scabbard.” The Art Institute of Chicago. Accessed December 10, 2018. http://www.artic.edu/aic/collections/artwork/113568 -40-