За обрій, в пошуках минулого

[osteon]

Очі самі розплющились за 10 хв до встановленого будильника і відразу сон розчинився, немов туман на вітрі.

Нічна кава, шнуровка берц і рюкзак на плече- це вже рефлекексійні дії, без зайвих рухів і думок.

Дві години дороги і я на місці. Відченивши двері авто я не поспішаю виходити, я насолоджуюсь чистотою повітря і тишею. Вийшов, не поспішаю грюкати дверима, щоб не тривожити цю магічну тишу, яка окутує тебе з усіх боків і вводить в транс спокою і самотності. Це лише третя субота вересня, а вже так чітко відчувається подих осені, особливо вранці.

Прищуривши очі вдивляюсь в схід сонця, поступово переводжу погляд, оглядаю ріллю і ледве виразний пагорб. В голові миттєво народжується хуртовина думок, уявно виникає оселя, тин, якесь господарство, постаті тих хто тут виріс і жив, тих кого вже немає.

Перші кроки, перші сигнали, перші знахідки, великі і малі.

Схиляюсь над кожною рукотворною річчю і намагаюсь відтворити хоч хвилину, хоч мить з того часу і тих обставин, при яких була втрачена ця річ...

 

PS: далі буде...

[НикК]

Так чи інакше, але ми живемо на планеті Земля і підвладні всесвітнім законам. Постійно і нерозривно йде еволюція. Зникає щось і з'являється щось, а на місцях зниклого згодом виникає щось нове...

Так і я цього разу спостерігав зникнення всього навсього однієї глинобитної хатинки на околицях села,села яке має що найменше трьохсот річну історію. Так, в масштабах планети, не кажучи про всесвіт це нікчемний приклад.

Але навіть ця хатинка, зі своєю історією, щось лишила. Лишила немов слід зірки,яка зникла на небосхилі.

Напевно ніхто і ніколи,вже точно не скаже коли було закладено її фундамент, скільки людей вийшло з її причолку і як склались долі володарів втрачених речей...

На сьогодні вже не існує тієї хатки, тільки пляма,яку видно з квадрокоптер і зі супутника.

Наступного року, вже не буде ознах садка вишневого, а на його місці буйно зійде жито, або соняхи і тим самим дзига життя знвову отримає нових обертів...

PS: далі буде.

Конечно. Когда вы с этой "хатинки" вынесли все под 0.

Тут,как говорится, или трусы оденьте, или крестик снимите.

[osteon]

 

Конечно. Когда вы с этой "хатинки" вынесли все под 0.

Тут,как говорится, или трусы оденьте, или крестик снимите.

))))

Далі буде...

[osteon]

Не все так сталося, як гадалося.

Світанок ми зустріли в дорозі, поступово сонливість змінилась ранковою бадьорості в передчутті лісу і пошуку. Ось і населений пункт, за яким наша локація пошуку. При в'їзді до села око помітило дві тентовані вантажівки на чорних номерах, дивно, ніколи військових тут не було. Біля сіль ради ще декілька, люди в одностроях, з характерною виправкою.

В кінці села, дорога бере різко вліво і веде до лісу, але шлях нам було перекрито.

Характерним рухом руки нас зупинили, підійшовши до двері водія, представились і поцікавились метою нашого візиту сюди...

Вислухавши наші пояснення, нам відомими, що зараз йдуть навчання і наше перебування тут в цей час неможливо...

Так той так(... Але дуже сумно, бо на цей ліс були плани на два дні пошуків

Повернули в інший бік, добре що була резервна точка в радіусі 40 км.

Приїхали на місце, нижньої вулиці вже не існує років з двадцять

[osteon]

Часто так трапляється, що деякі знахідки мають право на друге життя. Так і цього разу: остання подорож подарувала маленький бронзовий дзвоник, цілий, але з втратами язичка і вушка.

Трішки латуні, трішки наждачки і трошечки напильника і деякий час щоб ніхто не відволікав))))...

[osteon]

Мої вітання і з прийдешніми вас)!

Ось і отримав нове життя же один артефакт піднятий з забуття.

І все таки дивна це хобі - пошук з металошукачем), ніколи не знаєш і ніколи не здогадаєшся, що трапить тобі сьогодні під котушку металошукача.

Знахідка знайдена в перші виходи 2020 року.

На таку дивну річ, я ніколи не сподівався. І все таки Запорізька область, це свого роду, перехрестя культур, часів і народів.

На заливному лугу річки Тераса трапився мені, ось такий округлий предмет, з тяжкими зеленими окислами.

Знахідка і добре, поклав в зіп і кругляш чекав свого часу. Трошки мила, трошки соди і довгі часи терпіння з зшабером...

І ось намалювався Савромат 1.

Здавалось би, де те царство Боспорське, а де дике поле)?... Хоча війни і торгівельні процеси, це надзвичайна рушійна сила прогресу...

Якщо подивився в датировкі серцетія Савромата 1, то прошу вибачення і очної атрибуції.

Дякую,из повагою Osteon.

[НикК]

Мої вітання і з прийдешніми вас)!

Ось і отримав нове життя же один артефакт піднятий з забуття.

І все таки дивна це хобі - пошук з металошукачем), ніколи не знаєш і ніколи не здогадаєшся, що трапить тобі сьогодні під котушку металошукача.

Знахідка знайдена в перші виходи 2020 року.

На таку дивну річ, я ніколи не сподівався. І все таки Запорізька область, це свого роду, перехрестя культур, часів і народів.

На заливному лугу річки Тераса трапився мені, ось такий округлий предмет, з тяжкими зеленими окислами.

Знахідка і добре, поклав в зіп і кругляш чекав свого часу. Трошки мила, трошки соди і довгі часи терпіння з зшабером...

І ось намалювався Савромат 1.

Здавалось би, де те царство Боспорське, а де дике поле)?... Хоча війни і торгівельні процеси, це надзвичайна рушійна сила прогресу...

Якщо подивився в датировкі серцетія Савромата 1, то прошу вибачення і очної атрибуції.

Дякую,из повагою Osteon.

тю. та рядом.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

[osteon]

Всіх з прийдешніми)!

[НикК]

мыло?

[dronav]

Похоже покрыта ингибитором БТА

[osteon]

мыло? Ні, звичайний дистиляти і шабер.

Похоже покрыта ингибитором БТА, так ви праві.

[osteon]

Зовсім непомітно розпочався новий календарний рік. Миттєво промайнув січень і лютий також вже розпаочав свій біг.

Але якщо озирнутись і згадати, то рік пошуків також розпочався. Перший виїзд був на передодні хрещення. Місце знайоме і не раз дарувало різноманітні знахідки, різних часів і епох. Так і цього разу,окрім гарної природи, краєвидів, чудової погоди і компанії порадував і здивував хрестик Київської Русі.

PS: далі буде)...

[osteon]

Не так сталося, як гадалося)...

Південна Слрбожанщина, зустріла мене прохолодним, пасмурним ранком, але без опадів. Де не де, на узбіччі дороги зустрічались наслідки нещодавніх дощів у вигляді калюж і розкисших ґрунтових доріг.

Мета цієї поїздки, було поле, на якому з ХVIIІст був хутір, який неодноразово радував різноманітними і цікавими знахідками. Але неприємний сюрприз чекав мене в самій нижчій точці балки,за 8 км до цілі. По мальовничому розкинулась величезна калюжа, з глибочезною колією від сільхоз техніки. Об'їхати перешкоди, не було жодної можливості, враховуючи особливість рельєфу і мокрої ріллі...

Вимушена зупинка на чай, пильне споглядання в мапу і певний час пошук цікавого варіанту, для пошуку. Очі зупинились на цікавому південному схилі, в низині якого проглядалась глибока водоносна балка і до нової локації, всього якихось 32 км. Залишки асфальтної дороги привели мене до напів живого села, біля клубу, залишив авто, рюкзак кинув на плечі і помандрувати в бік схилу. Поле зустріло мене гарною перепашкою і в деяких місцях часто зустрічаємося керамікою. Повних п'ять годин, я насолоджувався краєвидами, погодою і знахідками.

 

Далі буде)...

[Shurf]

насолоджувався краєвидами, погодою і знахідками.

В основном скифы...

[osteon]

 

В основном скифы...

Перепрошую, а що ще, окрім скіфів?

[chapajnn]

приветствую. смотрю на ваши фото........у нас в таких местах только татарву можно встретить.

Удачных поисков.

Изменено 5 апреля, 2021 пользователем chapajnn

[osteon]

Сьогодні був гарний день.

Сонечко ніжно пестило очі.

Поле дарувало гарний сигнал за сигналом.

[osteon]

Як завжди, якщо були знахідки, то неодмінно повернешся туди знову. Так і я цього разу, навідався на випадково розвідане поле, яке порадувало архаїчною олов'янистою бронзою. Але не так сталося, як гадалося)))), поле вже стояло засіяне....

І що робити, невже шлях у 250 км я здолав марно)?..

Звісно, що ні, в око впав лісок по ту сторону балки за полем.

Окрім гарних , мальовничих краєвидів, ліс зустрів мене досить чистою землею. Майже не зустрічалось відлуння війни, та й алкодирхЄми, не так часто зустрічались.

Першим гідним сигналом стало свинцеве прясло,яке підняло настрій і подарувало надію. Це місце став ретельно сканувати і прислухатись до кожного звуку детектора. І вже за годину зневірянь знайшовся той сигнал, за ради якого я сюди прийшов.

Всі предмети з однієї ямки).

Далі буде.

[osteon]

Є таке твердження- безкінечно можна дивитись на ряд речей і явищ в цьому світі. І це дійсно так).

Хтось, не в змозі відвести погляд від стрімкої течії лісового струмка, на який ти натрапив випадково.

Комусь, подобається споглядати за тим, як жовтий карлик сідає за обрій і забирає назавжди день минулий. Та водночас дарує можливість побачити новий.

Дехто божеволіє від язиків багаття, яке освітлює темряву ліса і надихає на нові звершення.

А є такі , які віддадуть останнє при спогляданні на округлий предмет, який пролежав десятиліття , або навіть століття , а може і не одне в ґрунті. І за ради цієї миті, вони, долають сотні кілометрів шляхів, години напружених пошуків в спеку, в дощ чи сніг. І коли ти здолав це все, тоді під впливом різних, не випадкових чинників, цей округлий предмет знову з'явився на світ...

Безперечно і несказанно, найбільше поталанило тим, хто в своєму хоббі , зумів це все поєднати).

Далі буде....

PS: якщо тобі вдарили про одній щоці- то зроби так, що цього більше не повторилось

[osteon]

Цього разу ноги бив ярами і лісами кіровогдщини.Якихось конкретних локацій не притримувався, за орієнтир взяв село,яке ще Олександр Іванович відзначав в своїх працях. Старий поштовий трак і декілька терас вздовж водоносної балки,яка ховається, та де не де губиться в хащах столітніх дубів.

[osteon]

Варто ступити на шлях і, якщо дати волю ногам, невідомо, куда тебя занесе...

©

Цей уривок з всесвітньо відомого твору, сто відсоткової можна проекціювати на наше хобі.

Скільки шляхів, скільки стежок, ярів, балок і полів проходиш в пошуках історії і минулого. І дійсно- плануєш один шлях, розраховуєш на одне, а отримуєш зовсім інше. Гадаєш, що кінцева точка буде там, а опиняєшся зовсім в іншому місці...

[dronav]

У многих поисковиков есть божество: полевой дед. В процессе он водит удачей.... А что бы водил хорошо, его по разному пытаются задобрить.

Кто то делает это устно/заговором.... кто то монеткой, обедом, конфектой...

 

А по мне... есть некие часы удачи в которые открывается все.

Так что планировать/колдовать можно, а по факту, результат всегда будет в конце.

[osteon]

У многих поисковиков есть божество: полевой дед. В процессе он водит удачей.... А что бы водил хорошо, его по разному пытаются задобрить.

Кто то делает это устно/заговором.... кто то монеткой, обедом, конфектой...

 

А по мне... есть некие часы удачи в которые открывается все.

Так что планировать/колдовать можно, а по факту, результат всегда будет в конце.

В кожного свої індивідуальні, клінічні прояви)

[osteon]

Мої вітання.

В кожного з нас,майже сто відсотків були випадки коли повертались на місця колишніх подорожей, мандрів, пошуків...

Невідомо чому так, але якась невидимі магічні сили нас кличуть знову і знову, на місця які відвідували колись.

Важко це пояснити логічно і раціонально... Так і цього разу зі мною, майже не задумуючись, я навідався до місцевості, яку відвідував близько 1000 днів тому)...

Щоб там були карколомні знахідки і фіскар був весь усіяний кругляшками, так ні)... Тут щось інше, щось сильніше. Мабуть це неймовірна краса місцевості, сила природи, величествені пейзажі, дивовижні вигони річок, столітні дуби, скелі і неймовірний небокрай,а можливо це все водночас.

Так і цього разу), я опинився знову на неймовірно сильному місці, місці яке заворожує і надихає. І що дивно, GPS, мені не знадобився, щоб дістатись локації,ноги привели самі...

Прогулянка з приладом, як завжди, в межах 6-7 годин і близько 9 тисяч кроків.

Де не де сигнал, огляд , вивчення і аналіз знахідок , так миттєво промайнув день до свого логічного кінця. Втомлений, але надзвичайно задоволений я повернувся до авто. Сонечко сідало за обрій, а мене ще чекала дорога до дому, щоб повернутись ще в місця які виникають в спогадах....

PS: далі буде.