osteon

Мої вітання. Прошу уваги і допомоги у знавців та експертів з металопластики. Ось така річ з бронзи, візуально одна частина з утратами, що це могло бути і до якої культури належить. Знайдено на Харківщині, правий беріг Сіверського Донця. Супутк- все що на другій світлині. Заздалегідь дякую.

Всім добра). В мене сьогодні так. Шкода що не ціле і що не всі фрагменти

так, дві

Доброго дня спільнота. Сьогодні підняв ось таку річ. Місце знахідки : запорізька область, плівий беріг р.Конка. З сопутки монети Золотої Орди і мідь Олександра ІІ. Прошу вашої уваги і допомоги у визначенні. Заздалегідь дякую.

Доброго дня,шановні знавці східних культур. Прошу допомоги у визначенні і ідентифікації ось цього круглого предмету з срібла. Знайдена на півдні запорізької області на правому березі Конки. З сопутніх знахідок імперські монети 18.. років, піздній скіфські наки . Дякую за увагу і допомогу.

)))) Далі буде...

Очі самі розплющились за 10 хв до встановленого будильника і відразу сон розчинився, немов туман на вітрі. Нічна кава, шнуровка берц і рюкзак на плече- це вже рефлекексійні дії, без зайвих рухів і думок. Дві години дороги і я на місці. Відченивши двері авто я не поспішаю виходити, я насолоджуюсь чистотою повітря і тишею. Вийшов, не поспішаю грюкати дверима, щоб не тривожити цю магічну тишу, яка окутує тебе з усіх боків і вводить в транс спокою і самотності. Це лише третя субота вересня, а вже так чітко відчувається подих осені, особливо вранці. Прищуривши очі вдивляюсь в схід сонця, поступово переводжу погляд, оглядаю ріллю і ледве виразний пагорб. В голові миттєво народжується хуртовина думок, уявно виникає оселя, тин, якесь господарство, постаті тих хто тут виріс і жив, тих кого вже немає. Перші кроки, перші сигнали, перші знахідки, великі і малі. Схиляюсь над кожною рукотворною річчю і намагаюсь відтворити хоч хвилину, хоч мить з того часу і тих обставин, при яких була втрачена ця річ... PS: далі буде...

Так чи інакше, але ми живемо на планеті Земля і підвладні всесвітнім законам. Постійно і нерозривно йде еволюція. Зникає щось і з'являється щось, а на місцях зниклого згодом виникає щось нове... Так і я цього разу спостерігав зникнення всього навсього однієї глинобитної хатинки на околицях села,села яке має що найменше трьохсот річну історію. Так, в масштабах планети, не кажучи про всесвіт це нікчемний приклад. Але навіть ця хатинка, зі своєю історією, щось лишила. Лишила немов слід зірки,яка зникла на небосхилі. Напевно ніхто і ніколи,вже точно не скаже коли було закладено її фундамент, скільки людей вийшло з її причолку і як склались долі володарів втрачених речей... На сьогодні вже не існує тієї хатки, тільки пляма,яку видно з квадрокоптер і зі супутника. Наступного року, вже не буде ознах садка вишневого, а на його місці буйно зійде жито, або соняхи і тим самим дзига життя знвову отримає нових обертів... PS: далі буде.

Ось і останні дні цього літа, останні спекотні дні серпня що минає. Колись давно, в дитинстві я з жахом чекав перший день осені, а тепер, чекаю з новими відчуттями... Не зважаючи, що день стає по трохи менше, але стає більше простору для пошуку. Цього разу ми навідались до вотчини Нестора Івановича, хоча і кількість знахідок нас не вразило, але їх якість порадувала. Далі буде)...

Вітаю. Околиці де знайшов підвіску, ретельно виходив,але більш нічого путнього не знайшов. Бронзи не було, то царські пуги, дві лисі, одна з орлом.

Всього декілька і ночей, але які приємні відчуття і враження. Здавалось, що вже шалений світ і цивілізація проникла у всі шпаринки і найпотаємніші куточки, але ні)))). Три дні і дві ночі, без зв'язку і мережі.

Звичані: Ґанна Іоанівна Олександр І Микола ІІ

По трохи, поля звільняють від врожаю і тим самим збільшують оперативний простір для пошуку. Цього разу виїхали прогулятись вздовж ймовірного тракту, який вів чумаків на південь. Перші кроки, перші сигнали, перші ямки і знахідки. По волі розбрідаємось хто куди, але все одно, інтуїтивно тримаємось краю балки. Кожен вибирає свій шлях,свою траєкторію і кожному трапляються ті знахідки, які повинні стати особистим трофеєм. Неможливо наздогнати мариво, так,як неможливо знайти і зібрати всі артефакти з поля, але що разу я намагаюсь знайти і наздогнати)... Непомітно жовтий карлик приблизився до небосхилу і спекотний день змінився на приємною прохолоду степу.

@dronav, ну що ви, які образи? Дякую за думку і напутні слова.

Все в нашому житті, так чи інакше , з нами відбувається в перше, хочемо ми цього чи ні... І це перше дійство залишає глибокий, невиправний слід в нашій свідомості. Перший поцілунок, перша двійка, перша образа, перша зароблена гривня, перша.. Все колись буває в перший раз. Ось і сьогодні, мені довелося відчути емоції чогось, що я роблю вперше і це- емоції від першого шурфу. Давно з товаришами придивлялись до цього місця, готувались морально і теоретично і ось цей день і ця мить настала. Авто зупинилось в потрібному місці, нас привітно зустріла спека і безкраї простори татарнику... Без бензо тримера , всі наші сподівання були б зведені на нівець. Кожен вибрав собі місце для шурфу опираючись і відштовхуючись на лише собі відомі орієнтири і відчуття. Ось і перші пласти ґрунту, методично шар за шаром знімались в продовж шести годин, які непомітно полетіли під теплим і привітним червневим сонцем. PS: ніяких зпотворюючих і жахливих ландшафтів, ми після себе не залишили. Далі буде)....

Доброго часу доби. Всім добра. Прошу допомоги у знавців нумізматики сходу в ідентифікації даного круглого предмету. Знайдено в Запорізькій області. Матеріал мідь. Перепрошую, якщо до гори дригом). Заздалегідь вдячний.

Вітаю експертів і гостів форума. Прошу в допомоги ідентифікації і часовій атребуції частин даного предмету. Достовірні розміри не відомі. Матеріал олов'яниста бронза.Знаходиться в Запорізькій області. Місце знахідки достовірно не відомо,але є припущення , що південь Дніпропетровщини. За версії, припущення і думки дякую заздалегідь.

таксі є, у 95% випадків

Вітаю вас Gaz. Так дійсно низина водоносна і в своїй дельті закінчується невеличким ставком.Мапи Шуберта , давно не беру за основу для пошуку, так більше, як орієнтир...

Сім копійок... Що це, як це,багато чи мало, чи значна це сума? Звісно, що все в нашому світі відносно. Відносно одне одного, часу, цінностей і вартості. Хто зна, чому сучасна фіскальна система позбувається дріб'язка,як непотрібного... Так склалось,що почесний член Петербурзької академії наук і морського вченого комітету Фідер Федорович Шуберт, старанно і з притаманною йому педантичностю наніс на мапу тракт по якому довелось пройти чи малої кількості ніг... Ніхто і не коли, зі сто відсотковою впевнісю не скаже як загубились сім копійок останнього монарха Російської імперії, ніхто і ніколи... Але я знаю, як вони винернули з темряви століть.

Дивна річ наше хобі. Просинаєшся не світ, не зоря, долаєш сотні кілометрів, любуєшся нічними пейзажами, околицями доріг, а якщо пощастить то і блиском очей сільського, а може і лиса... Вже на місці, відкривши двері авто, не поспішаючи, виходиш, потягуючись, вдихаєш на повні груди атмосферу самотності і віддаленості від міста, одягаєш навушники і немов аквалангіст занурюєшся у вир забутої історії, давніх шляхів, трактів і поселень. Кожна знахідка, що виринає з небуття змушує калататись серце немов на першому побаченні, з непереборним бажанням відчути це ще і ще і ще...

Доброго часу доби шановні гості форуму, форумчани і експерти з нумізматики. Прошу допомоги у визначені даного предмету. Матеріал срібло, поруч були срібні монети кінця 189х, початку 190х років царської Росії. Знайдено на півдні запорізької обласної. Дякую всім за увагу і відповіді.

Найбільше радості і втіхи приносять мені подорожі і мандри. Все нове, навіть,якщо я вже тут колись бував здається мені чомусь дуже важливим, і розум, по суті, лише відображає сприйняття моїх почуттів, поступається напливу вражень. В дорозі можна забути про все, розсіяти страхи, відігнати від себе привид сірого і втомленого міста. У простому виразі "я мандрую" криється цілий світ почуттів, що не знаходять виходу... Але так чи інакше, будь яка подорож закінчується і збагачує нас новим досвідом, та результатом. Результат моєї 6 годинної подорожі , це масса вражень, приємна втома в спині, ногах і 1 коп 1866 року)) Далі буде...

Так зване червоне кримське дерево. Давно без діла лежала безформна чурка...