osteon

Мої вітання. В кожного з нас,майже сто відсотків були випадки коли повертались на місця колишніх подорожей, мандрів, пошуків... Невідомо чому так, але якась невидимі магічні сили нас кличуть знову і знову, на місця які відвідували колись. Важко це пояснити логічно і раціонально... Так і цього разу зі мною, майже не задумуючись, я навідався до місцевості, яку відвідував близько 1000 днів тому)... Щоб там були карколомні знахідки і фіскар був весь усіяний кругляшками, так ні)... Тут щось інше, щось сильніше. Мабуть це неймовірна краса місцевості, сила природи, величествені пейзажі, дивовижні вигони річок, столітні дуби, скелі і неймовірний небокрай,а можливо це все водночас. Так і цього разу), я опинився знову на неймовірно сильному місці, місці яке заворожує і надихає. І що дивно, GPS, мені не знадобився, щоб дістатись локації,ноги привели самі... Прогулянка з приладом, як завжди, в межах 6-7 годин і близько 9 тисяч кроків. Де не де сигнал, огляд , вивчення і аналіз знахідок , так миттєво промайнув день до свого логічного кінця. Втомлений, але надзвичайно задоволений я повернувся до авто. Сонечко сідало за обрій, а мене ще чекала дорога до дому, щоб повернутись ще в місця які виникають в спогадах.... PS: далі буде.

В кожного свої індивідуальні, клінічні прояви)

Варто ступити на шлях і, якщо дати волю ногам, невідомо, куда тебя занесе... © Цей уривок з всесвітньо відомого твору, сто відсоткової можна проекціювати на наше хобі. Скільки шляхів, скільки стежок, ярів, балок і полів проходиш в пошуках історії і минулого. І дійсно- плануєш один шлях, розраховуєш на одне, а отримуєш зовсім інше. Гадаєш, що кінцева точка буде там, а опиняєшся зовсім в іншому місці...

Цього разу ноги бив ярами і лісами кіровогдщини.Якихось конкретних локацій не притримувався, за орієнтир взяв село,яке ще Олександр Іванович відзначав в своїх працях. Старий поштовий трак і декілька терас вздовж водоносної балки,яка ховається, та де не де губиться в хащах столітніх дубів.

Кіровоградщина)...

Є таке твердження- безкінечно можна дивитись на ряд речей і явищ в цьому світі. І це дійсно так). Хтось, не в змозі відвести погляд від стрімкої течії лісового струмка, на який ти натрапив випадково. Комусь, подобається споглядати за тим, як жовтий карлик сідає за обрій і забирає назавжди день минулий. Та водночас дарує можливість побачити новий. Дехто божеволіє від язиків багаття, яке освітлює темряву ліса і надихає на нові звершення. А є такі , які віддадуть останнє при спогляданні на округлий предмет, який пролежав десятиліття , або навіть століття , а може і не одне в ґрунті. І за ради цієї миті, вони, долають сотні кілометрів шляхів, години напружених пошуків в спеку, в дощ чи сніг. І коли ти здолав це все, тоді під впливом різних, не випадкових чинників, цей округлий предмет знову з'явився на світ... Безперечно і несказанно, найбільше поталанило тим, хто в своєму хоббі , зумів це все поєднати). Далі буде.... PS: якщо тобі вдарили про одній щоці- то зроби так, що цього більше не повторилось

Як завжди, якщо були знахідки, то неодмінно повернешся туди знову. Так і я цього разу, навідався на випадково розвідане поле, яке порадувало архаїчною олов'янистою бронзою. Але не так сталося, як гадалося)))), поле вже стояло засіяне.... І що робити, невже шлях у 250 км я здолав марно)?.. Звісно, що ні, в око впав лісок по ту сторону балки за полем. Окрім гарних , мальовничих краєвидів, ліс зустрів мене досить чистою землею. Майже не зустрічалось відлуння війни, та й алкодирхЄми, не так часто зустрічались. Першим гідним сигналом стало свинцеве прясло,яке підняло настрій і подарувало надію. Це місце став ретельно сканувати і прислухатись до кожного звуку детектора. І вже за годину зневірянь знайшовся той сигнал, за ради якого я сюди прийшов. Всі предмети з однієї ямки). Далі буде.

Сьогодні був гарний день. Сонечко ніжно пестило очі. Поле дарувало гарний сигнал за сигналом.

В розпал сезону, виставляю на продаж свій Tesoro Vaquero, як то кажуть прилад відомий і реклами не потребує. Але все ж таки, два слова скажу, як користувач цих приладів. ВАК, ковбой, або молодший брат борсука,під такими синонімами можна зустріти цю машину на форумах. Однотональний, аналоговий прилад професійного рівня, з ручним балансом ґрунтах і трешхолдом. З частотою пошуку 14.3, 14.5, 14.7 кГц, така частота оптимальна для дрібної металлопластики і дрібних цілей з олов'янистої бпонзи. Економічний, працює від крони до 12 годин непреривної праці, з навушниками більше 24. Легкий 1 кг, простий у використанні і експлуатації. Моно датчик 9 х 8 дюймів ідеально працює як снайпер на замітчених місцях і як штатний, для повсякденного пошуку. Завдяки унікальному запатентованому дискримінатору ЕD180, вражає своєю вибірковістю і інформативністюпри пошуку. Прилад в Україні з 2012 року, приплив з USA, коробка, доки все є. Додаю нову крону. Мінімальні люфти присутні, але не критичні, лікується фум стрічкою. Прилад працює справно, не топився, не розбирався, "модернізацій" не проходив. Звісно є сліди використання і часу, на ТТХ не впливає. Вуха на датчику цілі, не ломані, не клеяні. Дріт датчика як новий, без тріщин, сколів, еластичний. ВАК неодноразово радував знахідками по скіфам і кочевникам ЗО. Продаю без поспіху, у зв'язку з придбанням Tesoro Tejon і плюс маю ще один прилад. Обмін не цікавий. Відправлю вам,за ваш рахунок, зручним для вас перевізником (АР Крим і ОРДЛО не відправляю). Ціна 6.000 ua, без торгу. Переказ на карту ПБ, або післяплата. Деталі в приват, питання в темі. Дякую.

Перепрошую, а що ще, окрім скіфів?

Не так сталося, як гадалося)... Південна Слрбожанщина, зустріла мене прохолодним, пасмурним ранком, але без опадів. Де не де, на узбіччі дороги зустрічались наслідки нещодавніх дощів у вигляді калюж і розкисших ґрунтових доріг. Мета цієї поїздки, було поле, на якому з ХVIIІст був хутір, який неодноразово радував різноманітними і цікавими знахідками. Але неприємний сюрприз чекав мене в самій нижчій точці балки,за 8 км до цілі. По мальовничому розкинулась величезна калюжа, з глибочезною колією від сільхоз техніки. Об'їхати перешкоди, не було жодної можливості, враховуючи особливість рельєфу і мокрої ріллі... Вимушена зупинка на чай, пильне споглядання в мапу і певний час пошук цікавого варіанту, для пошуку. Очі зупинились на цікавому південному схилі, в низині якого проглядалась глибока водоносна балка і до нової локації, всього якихось 32 км. Залишки асфальтної дороги привели мене до напів живого села, біля клубу, залишив авто, рюкзак кинув на плечі і помандрувати в бік схилу. Поле зустріло мене гарною перепашкою і в деяких місцях часто зустрічаємося керамікою. Повних п'ять годин, я насолоджувався краєвидами, погодою і знахідками. Далі буде)...

Зовсім непомітно розпочався новий календарний рік. Миттєво промайнув січень і лютий також вже розпаочав свій біг. Але якщо озирнутись і згадати, то рік пошуків також розпочався. Перший виїзд був на передодні хрещення. Місце знайоме і не раз дарувало різноманітні знахідки, різних часів і епох. Так і цього разу,окрім гарної природи, краєвидів, чудової погоди і компанії порадував і здивував хрестик Київської Русі. PS: далі буде)...

Всіх з прийдешніми)!

Мої вітання і з прийдешніми вас)! Ось і отримав нове життя же один артефакт піднятий з забуття. І все таки дивна це хобі - пошук з металошукачем), ніколи не знаєш і ніколи не здогадаєшся, що трапить тобі сьогодні під котушку металошукача. Знахідка знайдена в перші виходи 2020 року. На таку дивну річ, я ніколи не сподівався. І все таки Запорізька область, це свого роду, перехрестя культур, часів і народів. На заливному лугу річки Тераса трапився мені, ось такий округлий предмет, з тяжкими зеленими окислами. Знахідка і добре, поклав в зіп і кругляш чекав свого часу. Трошки мила, трошки соди і довгі часи терпіння з зшабером... І ось намалювався Савромат 1. Здавалось би, де те царство Боспорське, а де дике поле)?... Хоча війни і торгівельні процеси, це надзвичайна рушійна сила прогресу... Якщо подивився в датировкі серцетія Савромата 1, то прошу вибачення і очної атрибуції. Дякую,из повагою Osteon.